Чим дешевше грітися – електрикою чи газом, та для кого буде вигідний двозонний лічильник.
В Україні різко підвищили тариф на електроенергію для населення – з 1,44-1,68 грн/кВт*год до 2,64 грн/кВт*год. Це перше значне збільшення аж з 2017 року, але не остаточне. Енергетики розглядають варіант підняття тарифу до 5,5 грн. Поки що є обіцянка від Міненерго, що до кінця року його переглядати не будуть, але рано чи пізно це станеться.
Які рішення доступні споживачам, які хочуть економити при оплаті за світло? Що робити тим, хто має електричне опалення, та чи не вигідніше вже зараз перейти на газ? Today.ua дає відповіді на найважливіші для українців питання.
Чи можна було не підвищувати тариф?
Популярні зараз
Шмигаль зробив заяву щодо подальшого фінансування пенсій та соцвиплат в Україні
Після війни українці не зможуть виходити на пенсію в 60, - Жолнович
У ПЦУ розставили крапки над “і“ у питаннях жіночого дрес-коду для відвідин церкви
В Україні починається масовий перерахунок субсидій: що зміниться
Ціну електроенергії для населення суттєво не переглядали дуже давно – востаннє аж у лютому 2017 року. Це робило її продаж збитковим для основних виробників – “Енергоатома” та “Укргідроенерго”, які зі своєї кишені доплачували за дешеве світло для населення. За даними НКРЕКП, тариф на електроенергію для населення (який був до 1 червня) покривав лише 28% витрат на її виробництва, транспортування та сплату податків. У 2022 році для того, щоб забезпечити населенню низькі ціни на електрику, було витрачено 104,7 млрд грн (без ПДВ), з яких близько 84% було покрито «Енергоатомом».
Проблеми на енергоринку накопичувалися впродовж багатьох років. З початком повномасштабної війни ситуацію “прорвало”: галузі катастрофічно не вистачає коштів на відновлення після російських бомбардувань та підготовку до наступної зими. Відтягувати з підвищенням цін стало неможливо.
Зауважимо, що це рішення не суперечить мораторію на підняття цін на комунальні послуги на час воєнного стану, бо Кабмін не включив електроенергію до “захищеної” статті.
Як зміниться платіжка за електроенергію
Непопулярне рішення у Міненерго спробували підсолодити розрахунком, згідно з яким з підняттям тарифу середня сума в платіжці для однієї родини зросте на суму до 250 гривень. Очевидно, мова йде про домогосподарства, які споживають світло економно і раніше вписувалися у пільгові 250 кВт*год (по 1,44 грн). Якщо такі сім’ї платили за електрику до 360 грн/місяць, то тепер у платіжці побачать суму до 660 грн. Це помітно, хоч і не надто критично для гаманця.
Інша справа – сім’ї, які активно користуються потужними домашніми електроприладами (бойлер, електроплита, хлібопічка, телевізор, пральна машина, комп’ютер, кондиціонер), або влітку поливають город біля приватного будинку. Якщо, наприклад, таке домогосподарство раніше за місяць споживало 400 кВт*год, то тепер його рахунки за світло виростуть з 672 грн до 1056 грн.
Таким родинам варто серйозно задуматися про економію – особливо, якщо у квартирі облаштовано електричне опалення. Особливо багато світла власники електрокотлів “накручують” взимку.
Багатозонні лічильники – за та проти
Найоптимальнішим рішенням є встановлення багатозонного (багатотарифного) лічильника. Але з ними є нюанси.
Багатозонний лічильник дозволяє зменшити витрати на електроенергію до 50%. На відміну від звичайного, він фіксує не тільки обсяг використаної електроенергії, а й час її споживання.
Як рахує двозонний лічильник (з урахуванням нового тарифу):
- нічний період (23:00 - 7:00) – 50% тарифу – 1,32 грн/кВт*год;
- денний період (7:00 - 23:00) – 100% тарифу – 2,64 грн/кВт*год.
Як рахує тризонний лічильник (з урахуванням нового тарифу):
- нічний період – (23:00 - 7:00) – 40% тарифу – 1,056 грн/кВт*год;
- напівпіковий – (7:00 - 8:00 / 11:00 - 20:00 / 22:00 - 23:00) – 100% тарифу – 2,64 грн/кВт*год;
- піковий – (8:00 - 11:00 / 20:00 - 22:00) – 150% тарифу – 3,96 грн/кВт*год.
Підрахунки споживачів свідчать, що двозонний лічильник дозволяє значно нівелювати підвищення тарифу на електроенергію.
“Терміново переходжу на двозонний тариф на електроенергію. Тризонний, хоч лічильник і дозволяє, невигідний. В результаті переходу на двозонний рівень оплати залишиться тим же, що й до підняття тарифу (проводив розрахунки) – за умови, що посудомийка, пральна машина, зарядки (в т.ч. і резервного акумулятора для випадків блекауту), а взимку електронагрівачі, будуть працювати вночі”, – розповів у Facebook мешканець Обухова Єгор Мирончук.
Споживачі розповідають про вигідність встановлення двотарифних лічильників. Фото: facebook.com / Єгор Мирончук
Споживачі, які мають електричне опалення, розповіли Today.ua про свою практику використання двозонних лічильників. За їхніми словами, з часом вони звикли використовувати частину електроприладів вночі. Завдяки цьому суттєво економлять.
“У нас сім’я з двох людей, мешкаємо в однокімнатній квартирі та обоє працюємо вдома. З електричним опаленням в середньому за зимовий місяць споживає близько 830 кВт*год, тоді як влітку від 250 до 350 кВт*год. В теплі місяці з “середніх” 300 кВт*год на нічне споживання припадає 40-50 кВт*год. Взимку пропорційно цьому – близько 140-150 кВт*год. Нам дуже вигідно. Бо інші люди тільки за тепло платять ту суму, що у нас йде на тепло і світло. Головне – пристосувати свої звички під те, що частину приладів потрібно програмувати на використання вночі”, – пояснює у розмові з Today.ua мешканець Кіровоградщини Володимир.
Двозонні проти тризонних, або Підвищення тарифу заради підвищення?
Як ми бачимо, двозонні лічильники для населення максимально прості у користуванні. Тризонні ж дають більшу економію грошей вночі, але фактично змушують мінімально використовувати світло вранці та ввечері (що зовсім незручно у вихідні, коли люди переважно знаходяться вдома).
Водночас для держави краще, щоб споживачі встановлювали тризонні прилади обліку, бо вони допомагають зменшувати споживання в енергомережі в години пікового навантаження.
Ігор Черкашин, голова експертної платформи з енергоефективності, вважає, що державі, якщо вона хоче стимулювати зниження споживання електроенергії, потрібно відмовитися від схеми розрахунку "ніч-день” та максимально впровадити розрахунки за трьома зонами "ніч - день - пік”.
“Треба лише перепрограмувати електронні лічильники з двох на триставкову схему обліку, а нові лічильники встановлювати тільки в триставковому виконанні. Таке рішення дозволило б використати дійсно ринкові механізми та стимулювати зниження споживання в конкретний час, стимулювати впровадження власної генерації з акумуляцією. Але простіше, виходить, усіх причесати під один гребінець силовим рішенням.
За такого розкладу можна стверджувати, що метою є просто підвищення тарифів заради підвищення тарифів, а не оптимізація споживання для енергосистеми країни – оскільки рішення не призведе до скорочення споживання в години максимального навантаження вранці та особливо ввечері”, – вважає Черкашин.
Газ чи електроенергія: який ресурс вигідніший?
Цікаво підрахувати, як за нового тарифу на електроенергію змінилося співвідношення вартості тепла, отриманого при газовому та електричному опаленні. За основу розрахунку візьмемо стандартний коефіцієнт перерахунку кубометра газу на кіловат-годину: 1 м³ ≈ 10,6 кВт*год. Будемо вважати, що кінцева вартість куба газу для споживача – 10 грн, з яких 8 грн/м3 – вартість газу для населення у “Нафтогазі”, та 2 грн/куб. м – плата за розподіл (середня по Україні, залежно від регіону може бути більшою чи меншою).
Отже, щоб купити 10,6 кВт*год енергії, споживач при ціні 1 кВт*год = 1,68 грн мав заплатити (наближено):
- за електроенергію – 17,8 грн (або 8,9 грн на нічному тарифі)
- за газ – 10 грн.
Тобто, середня ціна на газ становила 0,95 грн/кВт*год, а електроенергія – 1,68 грн за кВт-год.
При ціні 1 кВт*год = 2,64 грн співвідношення буде наступне:
- за електроенергію – 28 грн (або 14 грн на нічному тарифі)
- за газ – 10 грн.
Тобто, середня ціна на газ не змінилась (0,95 грн/кВт*год), а електроенергія подорожчала – 2,64 грн/кВт*год.
Зазначимо, що і електроенергію, і газ населення купує за цінами, які регулює держава. Ринкова вартість кожного ресурсу вища.
Чи переходити на інший вид опалення?
Різке подорожчання електроенергії найбільше позначиться на платіжках громадян, що мають електроопалення. Обрізанні пільг для такої категорії споживачів (крім нічного тарифу) часто називають “кидком” з боку держави. Адже після 2014 року чиновники різних рівнів активно закликали населення відмовлятися від газового опалення на користь електричного (яке у нас було дешевим через потужну атомну генерацію). Тепер держава почала підтягувати ціну електроенергії для населення до ринкового рівня. Можливо, її врешті підтягнуть до 5,5 грн/кВт*год, а проблеми, що виникнуть у домогосподарств з низкими доходами, будуть вирішувати за допомогою адресних субсидій.
Поки що вкрай ризиковано давати поради про доцільність переходу на якийсь вид палива, якщо дорожчає інший. Адже гарантій, що за кілька років ціну не той же газ не почнуть піднімати до ринкової, ніхто не дасть. Тоді як підключення газового опалення обійдеться в десятки тисяч гривень.
Універсальною порадою у 2023 році (та й надалі) є максимально утеплювати будинки, щоб за рахунок зменшення тепловтрат скорочувати суми в платіжках. Але робити це слід комплексно – починаючи від енергоаудиту будинку, який дозволить визначити, що саме та як слід утеплювати, закінчуючи утепленням всього будинку.
“Клаптикове” утеплення окремих квартир – не надто ефективне, на відміну від всього будинка. Фото: Today.ua
Утеплення окремої квартири на дає значного ефекту та не знижує суми у платіжках за тепло так, як це досягається під час комплексних енергоефективних заходів. Попри те, що впродовж останніх років держава зменшувала суми, які виділяються на подібні програми (“теплі кредити”), механізми співфінансування продовжують діяти на рівні окремих міст і в 2023 році (приклад – Київ). Тому мешканцям багатоповерхівок варто поцікавитися можливість скористатися ними.
Раніше ми писали, як підвищення тарифів на електроенергію вплине на ціни на продукти харчування.