Українці, яким сьогодні 30-35 років, до старості можуть залишитися зовсім без пенсії, повідомляє ТСН. Така об'єктивна реальність. Уже сьогодні, кажуть демографи, в Україні один працюючий забезпечує виплати одному пенсіонеру. А років через 25-30, коли на пенсію настане пора йти теперішнім 30-35-річним, ситуація ще погіршиться: тоді на одного пенсіонера не буде навіть одного працюючого.
Проблеми ненародженого покоління
На жаль, ситуацію вже не змінити. Такі демографічні реалії. Покоління сьогоднішніх тридцятирічних українців народилося саме в буремні 90-і. Тоді спостерігався різкий спад народжуваності, і дітей в ті роки з'явилося на світ зовсім мало. Тепер народжені в 90-і вже виросли, і самі увійшли в репродуктивний вік. Та оскільки їх мало, то й дітей вони народять теж небагато. Та й сьогоднішні молоді сім'ї, через невизначеність у країні, також не поспішають обзаводитися купою діточок. Переважно в усіх по одній дитині, у кращому випадку - дві. А деякі, то й зовсім воліють не обзаводитися потомством.
Відповідно, коли вони постаріють, утримувати їх на пенсії буде нікому. Суспільство відчуватиме катастрофічну нестачу молодого працездатного населення.
Таким чином, солідарна пенсійна система, яка зараз існує і так-сяк допомагає вижити пенсіонерам, тоді не в змозі буде забезпечити кожної літньої людини навіть мізерним утриманням. Тому сьогоднішнім 30-річним українцям вже нині слід подбати про те, щоб забезпечити собі утримання в старості.
Зовсім відмовлятися від солідарної накопичувальної системи держава не має наміру. Кажуть, що людина генетично не налаштована відкладати гроші собі на старість.
"Є наукові дослідження, які говорять, що людина генетично не здатна накопичувати собі на старість. Саме державна система є основою, а все решта має подумати людина", - говорить заступник міністра соціальної політики України Микола Шамбір.
Ще один "закон бутерброда"
Однак і цих двох рівнів пенсії - солідарної та обов'язкової накопичувальної, буде недостатньо. Тому все ж кожному українцеві варто потурбуватися про те, щоб накопичувати гроші на індивідуальному пенсійному рахунку додатково.
"Як то кажуть, ми їмо бутерброд. Хліб - це солідарна система, масло - накопичувальна, добровільно-накопичувальна - це ікорочка. Ось, якщо ми будемо таке будувати, то тоді ми будемо мати бутерброд", - дохідливо пояснив Микола Шамбір.
Втім, в нашій країні завжди існує ризик, що гроші, накопичені на "ікорочку", можуть пропасти. За майже три десятиліття незалежності в країні вже "лопнуло" стільки банків, і пішло в небуття стільки фондів, що вірити в непорушність своїх вкладів може лише невиправний оптиміст. Адже охочих "зжерти" чужу ікорочку у нас не зменшується.
Нагадаємо, ще один спосіб зменшення навантаження на Пенсійний фонд влада бачить в підвищенні віку виходу на пенсію. Говорять про те, що пенсійний вік потрібно піднімати до 65 років. Не виключено, що на той час, коли прийде пора йти на заслужений відпочинок нинішнім 30-річним, вік виходу на пенсію вже буде 75-80 років. Тоді й проблем ніяких не буде.