Вступ до Євросоюзу стане доленосною подією не лише для України, а й для самого ЄС. Зміниться європейський ринок праці, Європа також буде змушена коригувати аграрний ринок. А Україні доведеться повернути у себе середньострокове планування, фактично – ті самі "радянські" п'ятирічки.
Як в ЄС готуються до вступу України, і що зміниться у самій Україні, розповіла у програмі "Регіони у вогні" експерт Марія Голуб.
Україні ще не в Євросоюзі. З'явилася лише перспектива її членства, а в ЄС уже прораховують, як вплине поява нового суб'єкта на європейський економічний простір. Адже, попри ослаблену війною економіку, Україна залишається потужним гравцем на аграрному ринку, а також потужним постачальником трудових ресурсів.
Тому в Європі вже почала зважувати, підраховувати та прикидати, як доведеться адаптувати економіку ЄС з появою нового члена.
Популярні зараз
Шмигаль зробив заяву щодо подальшого фінансування пенсій та соцвиплат в Україні
В Україні починається масовий перерахунок субсидій: що зміниться
У ПЦУ розставили крапки над “і“ у питаннях жіночого дрес-коду для відвідин церкви
"Зараз вони займаються тим, що аналізують, як потенційний вступ України впливатиме на єдиний ринок Європейського Союзу, навіть на те, як зміниться ринок праці, митниця, все вони прораховують, як змінюватиметься спільна сільськогосподарська політика, ця священна корова", - каже Марія Голуб.
При цьому в Європі звикли розглядати не лише поточні річні плани, а й перспективні, розраховані на п'яти-, семи- і десятилітнє втілення. Це схоже на ту модель планування, яка була у СРСР. Виявилося, що на сьогоднішній день нічого більш ефективного людство поки не винайшло.
"Фактично це про п'ятирічки, як у Радянському Союзі. Виявилося, що так живе весь світ: хто у п'ятирічках, хто у п'яти циклах бюджетування. І це абсолютно нормально виявляється, коли ти плануєш щось на рік циклічне, а дорожчі проекти, зрозуміло, рік у рік ти не можеш фінансувати за залишковим принципом або ще якось, ти їх вкладаєш на 3 роки, на 5 років, на 7 років, а у нас бюджетний кодекс – рік, як ми хочемо розвивати нашу країну взагалі? ”, – зауважив ведучий програми Олексій Буряченко.
Втім, Україна вже зробила перші кроки на шляху перспективного планування, каже Марія Голуб. Перед війною у нашій країні стали поруч із річними бюджетними планами впроваджувати і середньострокове планування. Але, на жаль, війна завадила втіленню цих планів. Тому розраховувати на поновлення перспективного планування можна буде лише після закінчення воєнних дій, підсумувала експерт.
Нагадаємо, зараз під час війни українська влада намагається мінімізувати всі бюджетні витрати, окрім витрат на оборону. Тому депутати готують закон щодо обмеження зарплат деяким держслужбовцям та керівникам державних компаній.