В Україні під час зміни постачальників газу інколи стаються конфлікти – деякі побутові споживачі скаржаться, що компанії погрожують проблемами, якщо вони підуть до іншого продавця. Серед можливих неприємностей – відключення від «труби» за нібито виявлені порушення, нарахування боргів заднім числом або взагалі примусове повернення «у рідну гавань». Трапляються і «м’які» способи тиску на людей.
Експерти з комунальних питань такі ситуації називають «газовим кріпацтвом». За їхніми словами, існує ціла низка бар’єрів, які можуть спіткати споживачів. Ми розібрались, якими саме вони бувають, та кому скаржитись людям, якщо вони з цим зіштовхнулись.
1. Оприлюднення тарифів на газ із запізненням
Це найперший бар’єр, який виник після того, як у серпні 2020 року в Україні відкрили ринок газу. Постачальники газу почали публікувати свої тарифи на наступний місяць із запізненням.
Згідно законодавства, зміна ціни на природний газ може здійснюватися виключно з 01 числа місяця. А газзбути зобов’язані оприлюднювати детальну інформацію про зміну ціни за 5 днів до введення її у дію (детальніше про правила можна прочитати у роз’ясненнях на сайті НКРЕКП).
Популярні зараз
Названо тарифи на газ з 1 травня: інформація від усіх постачальників
НБУ оголосив про масове закриття банківских відділень
У Нафтогазі зробили заяву з приводу масштабної аварії на газопроводі: що буде з постачанням газу
Українці зможуть повернути частину грошей, витрачених на оплату комунальних послуг
Люди, які могли б змінити постачальника, дізнавались про те, скільки братиме за газ їхній поточний, лише в кінці місяця, коли часу на якісь зміну не залишалось.
Після реакції НКРЕКП це питання практично вирішилось – газопостачальні компанії публікують нові тарифи вчасно.
2. Погрози відключення газу
Інколи люди скаржаться, що під час спроби змінити постачальника їм погрожують відключити газ. Причини для відключень бувають різними.
«Є непоодинокі випадки, коли облгази або газзбути зазвичай усно чи в телефонній розмові погрожують людям, що вони матимуть проблеми, якщо змінять постачальника», – сказала координаторка енергопрограм громадянської мережі «Опора» Тетяна Бойко.
За її словами, такі засоби впливу на людей дуже дієві: коли у селі чи невеликому місці відключили когось одного, спрацьовує «сарафанне радіо» і про те, що «відключають за зміну постачальника», знають всі мешканці.
3. Знаходять проблеми, яких раніше не помічали
Коли людина змінює постачальника, у неї можуть знайти проблеми, яких газовики до того не помічали.
«Приходить облгаз і перекриває трубу. При чому деколи перекривають трубу невідомі особи. Перелізли через фіртку в селі (у нас є фото), опломбували лічильник чи просто перекрили кран і пішли. Кликали поліцію. Поліція шукає невідомих. Це конкретний випадок. Ніна Петрівна звати цю споживачку. Їй 88 років», – сказала Бойко.
За словами члена НКРЕКП Ольги Бабій, запитання можуть виникнути до проектно-технічної документації споживачів.
«Облгази або будь-які газорозподільчі компанії мають питання до проектної документації споживачів. Вони можуть сказати: ми подивились ваш проект, у вас кран не такий, він аварійний. Приходять і починають відключати. Люди не знають свої права, не знають вимог до проектної документації. А проектна документація дуже часто 80-х, 90-х років. Завжди може бути щось не те з лічильником. І тут же цікаво, що людей не просто відключають, а «тому, що аварія». Адже через карантинні обставини споживача не можна просто так відключити. Треба знайти підставу. І людей відключають нібито через аварійну ситуацію. Ми починаємо розбиратися і з’ясовується, що у споживача один проект, а у облгазу інший», – сказала Бабій.
4. «Температурні коефіцієнти»
Також, за даними «Опори», постачальники можуть карати клієнтів гривнею, виписуючи їм борги за нібито «температурні коефіцієнти».
«Ми знаємо про випадок, коли люди, які вирішили змінити постачальника, отримали рахунки не просто з коефіцієнтами боргами, а з боргами з 2015 року. І прийшло повідомлення, що їм відріжуть газ. Після того, як було піднято шум, вже через місяць було зазначено, що це рекомендована сума. Тобто, зазначено, що цей борг не обов’язково платити», – пояснила Бойко.
5. «Загублені» ЕІС-коди
Трапляються і «м’які» способи натиснути на споживачів, пов’язані з так званими ЕІС-кодами – ідентифікаційними кодам споживачів газу. Їх друкують на платіжках, які споживачі отримують за розподіл газу (так звані «платіжки за доставку»). Щоб змінити постачальника, потрібно вказати ЕІС-код.
«У нас була інформація, що один облгаз його взагалі не публікує. І частина облгазів публікує його вертикально, на зрізі платіжки. Фактично, по лінії відриву. В кінці жовтня до нас були масові звернення від людей, які хотіли змінити постачальника, але не могли знайти цей код», – сказала Бойко.
Фото: Facebook / Олексій Хабатюк
Щоб не загубити надрукований ЕІС-код, рахунок за розподіл газу потрібно відкривати обережно, щоб не пошкодити текст.
6. "Назад у минуле"
У «Нафтогазі» також нещодавно заявили, що у Мелітополі старий постачальник «забрав назад» клієнтів, які від нього пішли.
«Там постачальник газу переводить людей, які від нього пішли, без їхньої згоди назад до себе. Це вже почалось масово, щодня є такі клієнти. Тобто, клієнт переходить до нового постачальника, а його тихенько забирають назад. Клієнт дізнається від нас, «Нафтогазу» як від постачальника, що він більше не наш клієнт, тому, що його забрали. Зрозуміло, що у людей шок. Це технічно можливо. Ми скаржимося до НКРЕКП, клієнти скаржаться. Сподіваємось, що це вирішиться», – сказав директор ГПК «Нафогаз України» Максим Рабінович.
Кому і як скаржитись
Цей перелік методів нечесної гри з боку різних постачальників газу не вичерпний. У «Опорі» говорять, що проблеми, з якими стикаються споживачі, весь час змінюються. Тож те, на що люди скаржились у вересні чи листопаді 2020 року, не факт, що буде масово зустрічатися у 2021 році. Тоді, можливо, постачальники знайдуть нові способи примушувати споживачів залишатися з ними.
«У випадку зловживань операторів систем розподілу ми вживаємо щодо них санкції, здійснюємо перевірки, виносимо застереження і реагуємо як регулятор. На ринку газу максимальний штраф для постачальників за одне порушення – 850 тисяч гривень», – зауважила член НКРЕКП Ольга Бабій.
У НКРЕКП розповіли, за яким алгоритмом можуть діяти споживачі, які вважають, що зіштовхнулись з несправедливістю з боку постачальників.
- Звернутись до постачальника. Якщо скарга обґрунтована, проблему повинні вирішити;
- Якщо проблему не вирішили протягом 30 календарних днів, слід звернутись до НКРЕКП зі скаргою щодо проведення позапланового контролю та врегулювання питання.
На сайті НКРЕКП є роз’яснення, які вимоги до звернення громадян, а також скільки часу займає розгляд, які питання не розглядаються. Зразок звернення можна скачати на сайті регулятора.
«Коли споживач звертається до Національної комісії за відсутності реагування оператора системи розподілу або постачальника, НКРЕКП здійснює позапланову перевірку і зобов’язує цього монополіста належним чином виконати свої зобов’язання щодо споживача. Споживач має розуміти, що йому є куди звернутися. Комісія буде ці скарги розглядати і оперативно на них реагувати», – пояснила Бабій.